Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України

Герб Полтавщини
36014 м. Полтава, вул. Соборності, 45, (0532) 56-28-60, uprjustpoltava@just.gov.ua

Історичний екскурс

Історія органів української юстиції налічує понад 90 років і пов’язана з історією зародження української державності. Біля її витоків стояла Центральна Рада України та її діячі – історик і правознавець М.Грушевський, юристи В.Винниченко і С.Єфремов.   

За короткий час органи юстиції України пройшли значний шлях свого реформування від Генерального секретарства судових справ (юстиції) (червень 1917 року), Міністерства судових справ (січень 1918 року) до Міністерства юстиції (згідно Закону, підписаного гетьманом П. Скоропадським 15.07.1918 і тому  15 липня 1918 року вважається офіційною датою створення Міністерства юстиції, 90 річчя якого Україна відзначала  у 2008 році.  Практично вся державно-правова політика здійснювалась в той час в цьому Міністерстві. Під його керівництвом діяли 3 судові палати, 19 окружних судів і 112 міських та повітових з’їздів мирових суддів.

Головними завданнями тогочасного Міністерства юстиції були:

-     здійснення управління судовими органами та  пенетенціарною системою;

-    вдосконалення судочинства в  умовах перехідного етапу  української державності;

-     кодифікація законодавства;

-    підготовка проектів кримінальних, кримінально-процесуальних  та інших нормативних актів.

У цей період Міністрами  юстиції були М.Чубинський, О.Романов, А.Вязков, В. Рейнобот.

Радянський період української юстиції розпочався 28 листопада 1918 року з утворенням при Тимчасовому робітничо-селянському уряді  України відділу юстиції.  

29 січня 1919 року відділ перетворено на Народний комісаріат юстиції на чолі з кваліфікованим юристом О.Хмельницьким.

11 грудня 1919 року в Харкові створено Комітет  юстиції  при Всеукраїнському революційному комітеті, а 19 січня 1920 року його реорганізовано в Народний комісаріат юстиції України, який очолив політичний діяч Є.Терлецький.

Тривалий час посади Наркома  юстиції  і Генерального прокурора обіймала одна особа. На цих посадах працювали М.Скрипник, В. Порайко, В.Поляков, М.Михайлик, А.Кисельов-Кеслер.

У 1936 році органи юстиції та прокуратури розділилися. Наркомами юстиції працювали Ф. Радченко (1936-1937) і М. Бабченко (1938-1947).

У 1946 році Народний комісаріат юстиції УРСР реорганізовано у Міністерство юстиції УРСР, яке у 1963 році було ліквідовано, його функції покладено на Юридичну комісію при Раді Міністрів  Української РСР та Верховний Суд УРСР, а на місцях – обласні суди.

Протягом 1947 – 1970 років Міністрами юстиції працювали Д.Панасюк, В.Глух, К.Згурська.

В 1970 році робота Міністерства юстиції була поновлена;  його діяльність була регламентована відповідним Положенням, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР  від 4 вересня 1972 року.

В даний час діяльність Міністерства юстиції регламентується Положенням  про Міністерство юстиції, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів від 2 липня 2014 року № 228.

У продовж 1970 –1990 рр. Міністерство юстиції очолював відомий діяч-правознавець В.І.Зайчук.

За роки незалежності  України  Міністрами юстиції були: В.Ф. Бойко (1990—1992), В.В. Онопенко  (1992-1995), С.П. Головатий (1995-1997, 2005), С.Р. Станік (1997-2002), О.В. Лавринович (2002-2005, 2006-2007,  2010-2013  (тричі), Р.М. Зварич (2005),  О.Л. Лукаш  (2013 – лютий 2014).

 З лютого 2014 року Міністерство юстиції України очолює Петренко Павло Дмитрович.

Повернення поваги до закону, відродження історичних цінностей правової культури,  прийняття нової Конституції  обумовили необхідність кардинальних змін у діяльності Міністерства юстиції та його територіальних органів, розширення їх компетенції і повноважень.

Сьогодні Міністерство юстиції і його органи на місцях покликані  забезпечувати законність, ефективний захист прав і свобод людини, безпосередньо стояти  на боці інтересів держави  і суспільства, вести боротьбу  за права і гідність громадянина своєї країни, максимально сприяти зміцненню інститутів державної влади  і в цьому контексті – провадити державну  правову політику.

Структуру  центрального  апарату Міністерства  в даний  час  складають  17 департаментів, 5 управлінь, 4 самостійних відділи, 2 секретаріати. Крім того, в складі Міністерства функціонує Сектор мобілізаційної роботи та територіальної оборони, патронатна служба Міністра.

 

 Територіальні управління юстиції

З 1970 до 1992 року управління юстиції в областях, Києві та Севастополі  були відділами  виконавчих комітетів  обласних  Рад  народних   депутатів,    а  потім   з 1992 року − управліннями обласних державних  адміністрацій з подвійним підпорядкуванням.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України  від 30 квітня 1998 року «Про систему органів юстиції» обласні управління юстиції безпосередньо підпорядковані Міністерству юстиції і являються його територіальними органами.

При поновленні діяльності Міністерства юстиції і його обласних відділів (управлінь) їх компетенція, повноваження та завдання були визначені відповідними Положеннями, які неодноразово змінювались, доповнювались в зв’язку з реформуванням у всіх сферах суспільно-політичного, соціально-економічного, духовного розвитку суспільства, в тому числі системи органів юстиції.

Наказом Міністерства юстиції України  від 14 лютого 2007 року № 47/5 обласні управління юстиції  реорганізовані в головні управління  і затверджено відповідне Положення. Наказом  Міністерства юстиції України від 30 січня 2015 року № 115/5 головні управління юстиції перейменовані в головні територіальні управління юстиції, які діють на підставі Положення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 № 1707/ (із змінами).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року № 99 «Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги» ліквідовані районні, міські, міськрайонні управління юстиції, на базі яких з 1 вересня 2016 року запрацювали бюро правової допомоги.

У 1939 році   відповідно до «Положення про управління народних комісаріатів юстиції союзних республік при крайових та обласних Радах депутатів трудящих» від 16 грудня 1938 року, було створено управління Міністерства юстиції по Полтавській області, яке також зазнало з того часу реорганізації, ліквідації та реформування.

При поновленні діяльності Міністерства юстиції України і його обласних відділів (управлінь)  з 1970 по 1979 рік Полтавське обласне управління юстиції очолював  Федір Артемович Дунець, з 1979 по 1984 рік – Василь Лукич Вільховий, з 1984 по 2003 рік – Микола Петрович Білоусов, з 2003 по 2004 рік – Андрій Олексійович Сокіл; з 2004 по 2007 рік –  Федір Федорович Соколенко,  з грудня 2007 року по березень 2014 року –   Тетяна Михайлівна Колотілова, з травня 2014 року по лютий 2017 року - Пашко Ірина Станіславівна, з квітня 2017 і по теперішній час Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області очолює Тимченко Олег Вадимович.

Почесне звання «Заслужений юрист України» мають Білоусов Микола Петрович, Кузуб Анатолій Володимирович, Пушко Надія Василівна, Сокіл Андрій Олексійович.

Структура Головного територіального управління юстиції у Полтавській області станом на 23.09.2016 року складає:

-         керівництво (начальник і 3 заступники);

-         4 управління, в складі яких 10 відділів і 1 сектор;

-         5 відділів.

Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області забезпечує організацію роботи та контроль за діяльністю 31 районних, міських, районних в містах віддів Державної виконавчої служби, 32 районних, міських відділів реєстрації актів цивільного стану, 37 державних нотаріальних контор, 161 приватного нотаріуса, нотаріального архіву і архіву реєстрації актів цивільного стану.

Штатна чисельність всіх працюючих в органах юстиції області станом на 11 липня 2017 року  складає 660 працівників, з них штатна чисельність Головного територіального управління юстиції у Полтавській області складається з 138 працівників.  

© 2008-2017 Всі представлені на WEB-сайті Головного територіального управління юстиції у Полтавській області оперативні дані і документація носять інформаційний характер і не можуть використовуватись як офіційні документи. При повному або частковому використанні інформації, розміщеної на web-сайті, посилання на джерело інформації обов’язкове.